Шкло

У 1880 році - 287 дворів і 1597 жителів. У селі в основному проживали українці (1465 чол), крім українців проживали також : 161 поляк, 42 євреї і 2 нім­ці. За релігійною приналежністю абсолютна більшість населення села були греко-католиками, 54 - римо-католиками, 28 - інших віросповідань. Євреї сповідували свою релігію. В селі була церква і латинська каплиця.

За даними 1900 року населення Шкла і навколишніх хуторів становило 1937 чол. З них у Шклі проживало 1495 чол., на хуторах : Стадішки - 150 мол,, Солуги - 131 чол., Стені - 104 чол., Когути - 57 чол.

Національний склад населення за даними 1900 р. дещо змінився. Абсолют­на більшість населення належала українцям - 1442 чол., поляків - 84 чол., відчут­но зросла кількість євреїв - 85 чол., німці й - до 26 чол.

Найбільшими держателями землі залишилися поміщик Едуард Завидовсь-кий - 446 та і Олекса Яблонський - 71 га.

Нове піднесення національно-визвольного руху в селі припадає на 20-і рр. і пов'язане із злиднями основної маси селянства внаслідок Першої світової війни і особливо з перемогою Жовтневої революції в Росії та походом Червоної Армії 1920 року. І хоча Західно-Українські землі залишилися  під владою Польщі, бо­ротьба трудящих, не припиняється . У Шклі поліція   часто заарештовує селян за розповсюдження  комуністичної літератури. Так, до березня   1925'р., згідно доне­сення  постерунку поліції Яворівським повітовим судом від 24 березня  був заареш­тований Микола Чоп і Зелінський Олекса. 19 червня   цього року був затриманий Василь Палюх. Палюху вдалося втекти із села, але згодом він був затриманий у Брюховичах на роботах по будівництву порохового заводу і арештований вдруге.

Згідно даних виборів до кліну за 1927 р. видно, що в с. Шкло були при­хильники різних політичних течій. Серед них української соціально-радикальної партії, українського національно-демократичного об'єднання, яке тісно співпра­цювало з «Сільробом”. Хоча в Шклі не було КПЗУ ( такий осередок був створе­ний і діяв у с. Старичі) тут велась значна підпільна робота.

Жителі Шкла зайняті на роботі з будівництва санаторію, будівництві і ремонту доріг (шарварки) нерідко страйкували. Так 25-27 квітня   1936 р. застрайкувало 46 робітників, які будували дорогу. 12-13 та 19-20 жовтня   страйкували будівники санаторію.

Обезземелення   шклівських селян в період польсько-шляхетської окупації невпинно зростало і лягло на трудящих ще важчим тягарем ніж за часів Австро-Угорщини. На 1935 р. із всіх 2803 га землі 443 га були польськими, 224 га - се­лянськими та 16 га - інші;

Кількість жителів і число громадських дворів на 1935 р. немає. Але, з по-чатком 20 ст. внаслідок важкого становища основної маси шклівських селян, без­земелля   і малоземелля, голоду і високої смертності, які були постійними супутниками селянства, кількість жителів і дворів зменшується   внаслідок еміграції за океан. Страх перед злидня ми заставляв селян емігрувати ще в другій половині 19 ст., але особливо великою була еміграція  на поч. 20 ст. Виїзджали в основному в Канаду, Бразілію, Аргентину, США. Були також сезонні і постійні міграції в Західно-Європейські країни і Росію. На скорочення кількості населення вплинула і І-ша світова війна 1914-18 рр., яка лягла важким тягарем на плечі селянства.

Великих промислових підприємств на території села не було через низький рівень продуктивних сил Східної Галичини і через те, що місцеві поміщики самі не хотіли втрачати дешевої робочої сили. В основному були малі і дрібні підпри­ємства, які мали кустарно-ремісничій характер. Так, у Шклі і Старичах існували такі майстерні напівкустарного типу з невеликою кількістю робітників для  очистки і перегону олії ( з кількістю 12 чол.), тартак і млин Вастемана Зашщсшського в Старичах, скипидарний завод.

Радісно зустріли трудя щі Червону Армію в нашому селі 26.09.1939 р. У се­лі була встановлена Радянська влада, проголошення якої відбулося в будинку штабу Червоної Армії біля прохідної санаторію. Вперше в історії діти шклівських селян могли здобути неповну середню освіту у школі-семирічці ( за часів Польщі була 4-класна школа). Була відкрита лікарня на 15 ліжок. Почалося налагоджен­ня народної влади на селі. Але війна перешкодила мирному будівництву на Західно-Українських землях.

На 6-й день війни 27.06.1941 р. німецько-фашистські війська вдерлися  в се­ло. Червона Армія , частини я кої знаходилися   в районі санаторію, при підтримці жителів села в нерівному бою героїчно захищали рідну землю. Навічно залишили­ся   у шклівській землі росіяни: Анікін, Волков, молдаванин Степанов, українець Демус, білорус Славінський, грузин Джугашвілі, вірмен Макертчан, я кі захища­ли село і загинули 26-27 червня. В пам'ять загиблих 4 травня 1978 р. у селі був відкритий обеліск.

Антифашистський рух у Шклі пожвавився  під впливом рейду Ковпака. По дорозі з Волині до Карпат ковпаківці у травні 1943 р. проходили через Стари-чівські ліси і пробули тут декілька тижнів. Близько 70 наших односельчан були призвані в Радянську Армію в роки війни, 24 з них не повернулися додому.

С. Шкло було звільнене від фашистів 24.07.1944 р., на 4 дні швидше ніж Львів.   Звільнила його 97 стрілкова дивізія . Із розповіді старожила с. Шкло вчи­теля Шклівської СШ Двуліта.

У село повертаються учасники війни і разом з трудящими села приступають до відбудови зруйнованого війною господарства. Рішенням бюро Яворівського райкому партії 29.04.1948 р. в Шклі була створена партійна первинна організація в складі 3-х чол. ( секретар Козаков ). У центрі уваги стояла масова роз'яснювальна робота серед населення, передплата позики, здача хліба державі, ріст рядів ВЛКСМ.

У лютому 1945 р. в селі була створена комсомольська організація , до її складу входило 3 комсомольці. Це була друга після   Старичівської сільська ком­сомольська організація в районі. На кінець 1945 р. в Яворівському районі діяло вже 5 комсом. організацій в селах: Старичі, Шкло, Залужжя, Ліс, Вільшашшя, У серпні 1948 р. комсомо, оська організація нараховувала 5 чол. : Серафин Й.І., Фудус ОІФ., Вишиванки М.Т., Варениця , а за даними на кінець 1948 р. вже бу­ло 9 комсомольців.

Яворівський РК, ЛКСМУ надавав активну допомогу жителя м села в органі­зації навчання в -школі. Так у 1948 р. у шклівську школу був направлений Дикий П.Д.,  в дитячі ясла Комуленко С.О.

У 1959 р., внаслідок укрупнення , до колгоспу ім. 30-річчя  Жовтня  було приєднано колгосп ім. Кірова ( с. Старині і В. Старицька ). У розпорядженні колгоспу стало 3358 га землі, із них 2321 га сільськогосподарських угідь.

У Шклі було збудовано 8 тваринницьких приміщень і дві колгоспні комори.

У 60-і роки у зв'язку з налагодження м виробництва на ЯДГХК «Сірка» у Яворівському районі проходило переселення   жителів сіл: Вільшаниця , Ліс, Завадів, Новий Яр та ін. В м. Новояворівськ і смт. Шкло. У зв'язку з цим кількість жителів с. Шкло різко зросла і на 1989 р. становло за даними перепису 5000 чол.

СХЕМА РОСТУ НАСЕЛЕННЯ :

Підприємства    1.Керамзитовий завод.

У 1963 р. на території селища був збудований завод по випуску керамзи­тового гравію. На заводі працює 210 чол. Середня зарплата становить 210 крб., це одне з найбільш ефективних підприємств району.

2.Автобаза № 5

У 1965 р. була заснована автобаза обсягом перевезень 34000 тонн. Потуж ність парку за 24 роки зросла, кількість автомобілів становить 188 одиниць.

3. Філіал заводу «Львівприлад»

У липні 1971 р. на території селища було збудовано виробничі корпуси філіалу заводу «Львіпприлад», на якому сьогодні працює 600 робітників. Завод виробляє антени для телевізорів, станки для бриття, касетниці, оприскувачі для білизни, дитячі іграшки.

ШКОЛА.

У 1972 р. була побудована 3-поверхова школа, в якій навчається більше 1000 учнів. Школа добре обладнана навчальними кабінетами. Працює шкільна їдальня, спортзал, теплиця, майстерня, актовий зал, спортмайданчик.

САНАТОРІЙ     « ШКЛО «.

Санаторій Шкло на сьогодні - центр відпочинку і лікування , відомий не лише в області, але й за рубежем. Перші письмові джерела про лікувальні води Шкла відносяться до 16 ст. Так в списках польського магната Радзівілла від 1576 р. знаходимо ,

Об'їжджаючи землі Руські пробував води Яворівські і Шкло.» Більш конкретні дослідження лікувальних сірководневих джерел Шкла можна знайти в книзі Войцеко «Теплиці» за 1578 рік. Лікувальні води Шкла були широко відомі давно і в земля х іноземних. У 1578 р. у Шкло для дослідження  Яворівських вод був посланий королівський лікар сімейства Баторія   лейбмедик Войцех Очко, спеціально для  того, щоб дослідити і описати води Яворівські, що собою представляють та для  чого призначені людям. В результаті дослідницької роботи 10 липня   1578 р. він закінчує написання  своєї книги «Теплиці». Книга була вида­на того ж року в Кракові і отримала попу ля рність в Польщі та в інших західних країнах. Книжка нараховує 96 листків друкованого тексту і зараз зберігається  у відділі рідкісної книги наукової бібліотеки АН України ім. Стефаника у Львові. Автор даної книги говорить про те, що «про джерела шклівських вод є лише чут­ки, тому наш великий ясновельможний король хоче знати, як їх використовувати для ...людини. Опису цих вод немає і люди приїзджають навіть з інших земель і приймають води без науки. Так дані Богом багатства використовуються не повніс­тю. Ваш всемилостивий король вирішив дати можливість краще використовувати їх навіть людям закордонним.»

У 1583 р, Войцех Очко видає в Кракові іншу книжку під .назвою «Про предмет», в якій теж згадує лікувальні властивості шклівських вод.

Через кілька років появляється ще одна наукова праця  із трьох книг, напи­сана доктором медицини і філософії Еразмом Сікстом ( львів'янином, я кий нав­чався медицини в Італії ).

Книжка називається   «Про теплиці в Шклі». Книга написана в 1617 р., а    і пізніше перевидавалась у Варшаві і Львові у 1780 р. У передмові автор говорить, що «оцю книгу я  присвячую не тільки вам, але й наступним покоління м, щоб за тими даними науки була наступність поколінь, так як я сам іду тим шляхом» ( мається  на увазі шляхом медицини ).Проживаючи у Львові пишу про лікуваль­ні води  Шкла, я кі дуже корисні людя м і про я кі всі дуже питають. Але пишу книжку не в ущерб Войцеху Очко, й для того, щоб иродоюкнш його сприну і да­ти людям поняття не тільки про користь, але й про шкоду цих вод»( мабуть кому можна приймати води). Даючи відповідь, я к прийшла популярність вод Яворівських, він говорить, що люди випадково помітили лікувальні властивості води після купання . Автор наводить приклад биків, які хворіли і мочились кров’ю. Ті, які паслись без прив'язі і пили воду - виліковувались, а ті, що були па припяті - па­дали. Книга написана у Львові 25 січня   1617 р. У Шклі лікувалась знать польських родин Радзівілли, королі Владислав, Ян Собеський ( Ян III ). У 1668 році король Ян Собеський відправив Шклівську воду у Париж своїй жінці Марії, яка лікувалась французькими водами.

У 1914 р. в роки Першої світової пішій більша половина приміщень згоріла разом з папірнею Піллера. У період панування панської Польщі на Західно-Українських землях санаторій декілька разів розбудовувався , збільшувалась кількість дерев'яних корпусів.

У роки Другої світової війни санаторій був зовсім зруйнований, а після вій­ни його відбудовано. У 1947 р. відкрито військовий санаторій і його значно роз­ширено. Сьогодні тут 8 корпусів, лікувальний корпус.

У 1970 р. на березі озера Парашка побудовано базу відпочинку «Бадьо­рість», яка щороку приймає близько 1000 чол. База належить обкому профспілки комунально-побутових підприємств. Тут відпочивають люди з різних країн світу, На території бази відпочинку є три двоповерхові будинки: медпункт для прийман­ня ванн та інші адміністративні та соціально-культурні будівлі.

У 1991 р. в центрі Шкла було насипано пам'ятну могилу Українським Січовим Стрільцям, які боролися за незалежність України.